Випадково (чекаючи доки сусід могорича виставляв за допомогу по хазяйству) подивився на телеканалі ZIK програму, де вальяжно, в ролі ребе без кепі, розвалився Євген Червоненко.
Він пашталякав про те, що оцінює людей не за національністю, а за тим, чи хороші ці люди, чи ні. Але при цьому спіч закінчив словами «Україна — многанаціаналаьная страна».
Так ти ж, чоловічку, щойно виступав проти поділу на національності, релігії, мови, хоча ймовірно ж, зробив обрізання…
***
… Пригадую одну з нарад «Нашої України» — виступали різні люди, а керівник охорони кандидата в Президенти Віктора Ющенка Євген Червоненко ходив у кулуарах якось неуважно й відсторонено, але раптом рвучко сіпнувся і спинився, коли хтось згадав про Ізраїль…
Ні, я не про таку охорону, коли Ющенка отруїли, я про те, як Червоненку «байдуже» національне питання…
А взагалі воно таке слизькувате, отой автогонщик і нездалий екс-голова Запорізької ОДА… То про капці письменниці Лариси Ніцой щось не до ладу патякає, то про її книжки, які, мовляв, ніхто не купує…
Звідки ти знаєш, хто що купує, Альфредовичу? Ти для початку хоча б дрібний містечковий гумор свого Рабиновича почитай (того, що Шолом-Алейхемом назвався, і не переплутай з тим вашим Рабиновичем, що книжок не пише, а тільки золоті мінори з українського золота в Ізраїль дарує)!
А взагалі здивувало густе, до часникового почамріння, засилля єврейського лоббі на телеканалі Садового — Червоненко, Кірш гидко пузо вивалив, Мураєв – «мальчік, каторий создал завод», ага…
І всі вони проти національного питання, тобто проти українського питання, але не проти єврейського, еге ж? Обговорювали новий закон про українську мову. То ані протів. Поїхали б на історичну батьківщину та поагітували проти івриту…
Василь Чепурний
