Вчорашній день, 7 червня, можна оголошувати Днем українського футболу. Справжнім днем, котрий продемонстрував – яким би недолугим не був штаб українського футболу, а він — український футбол — ЖИВИЙ, і дихає перспективою.
Молодіжна збірна виграшем у колумбійців дійшла до півфіналу чемпіонату світу у Польщі. Блискучий результат!
Ну, а просто потрясним результатом завершила учора день національна збірна, буквально розтрощивши Сербію – 5:0.
Кілька моментів варто відзначити.
Перше.
Це було не просто якесь везіння. Українці й справді «возили» суперника всі 90 хвилин. І часом здавалося, що можуть довести рахунок і до десяти забитих м’ячів.
Друге.
Панове, це Львів, фартовий Львів для нашої головної команди. Він заповнив арену несамовито активними вболівальниками і тим самим допоміг футболістам влаштувати всім нам справжній футбольний фейєрверк.
Браво, Львів!
Не міг не порадувати успіх Романа Яремчука! Символічно, що свій перший гол талановитий український нападник нарешті провів, і провів його не де-інде, а у Львові.
Ще раз спасибі футболістам, спасибі тренерам і, зрозуміло, Шеві, за цей потужний день!
Але ж, пробачте, не обійдеться і без маленької ложки дьогтю. Скажіть, будь ласка, а на якого біса відкликали Луніна з молодіжки? Де він потрібнійший! Я все-таки чекав, що його випустять на поле, що було б виправданням його виклику з Польщі. Ні, і цей крок тренерського штабу, та й керівництва Федерації вкотре говорить, що чітко продуманості в їхніх діях нема. Власне, як це було і раніші, як це є і зараз.
Та все ж — ще раз всіх нас з блискучим за футбольними результатами днем 7 червня! Вірю, що такий день у нас не останній!
Анатолій Гаркуша
