Футбол лише на перший погляд – гра великих хлопчиків. Для випадкових, хто не в темі… Це не так. Футбол, як і кожен серйозний спорт – важке ремесло. У нашому випадку це справа справжніх чоловіків. Битва національних характерів і чесна робота, що потребує повної самовіддачі. Через не можу, через зневіру, через рейтинги та ранги, розписані навколофутбольними ділками. Спекулянтами разом з букмекерами.
Футбол – не шоу, не театр з відомим фіналом п’єси. Це протистояння почерків, амплуа, стратегій. Це драматичні, скраплені потом, а часто і кров’ю, реаліті-шахи… Футбол не терпить дешевизни мелодрам. Тут лише три фабули: тріумф, драма та трагедія. І всі слова потім – лише нікчемні виправдання…
А на Євро команди виходять битися за свою країну, одягнувши її кольори і виконавши її гімн, до речі, до, а не після битви… Раз у чотири роки кращі футболісти континенту отримують можливість показати себе. Проявити майстерність, мужність, відповідальність, продемонструвати відчуття ліктя партнера. І без вдалого тренерського сценарію тут нічого з неба не впаде…
Фарт та перемога люблять сильних, умілих, сповнених поваги до своєї країни лицарів смарагдового газону. Гонор тут теж є ключовим. Все інше від лукавого.
… Навіщо ми виходили на гру з Бельгією? Щоб що? Явитися на всіх екранах світу безвольними хлопчиками для побиття? Що ж, нам це вдалося. Єдиний Малиновський, якого випустили на манеж за 15 хвилин до фіаско, міг зупинити це падіння у прірву на очах мільйонів уболівальників. Потужним, точним, але заблокованим ударом з-за меж штрафного майданчика та шедевральним сухим листком з кутового за передню штангу. Не вдалося. Ще можна згадати Миколенка, котрий грав через травму скільки міг…
Фініта ля комедія. Заздалегідь спаковані на екзотичні моря валізи стомленим “Боржомі” хлопчикам розпаковувати не довелося. Збірна пролетіла, як фанера над Штутгартом. Можна, звичайно, говорити, що вони ще молоді, що все попереду. Говорити можна що завгодно, але потрібно грати у футбол.
… А за годину після нашого вильоту з Євро-2024 був інший футбол. Імпульсивний, експресивний, 
напружений, самовідданий. Дебютантка Євро – збірна Грузії, набрана з гравців клубів-середнячків, декласувала грандову Португалію великого Роналдо. І маестро був безсилий цьому зарадити. Два шикарні голи вивели несамовиту грузинську збірну у плей-оф.
Вперше в історії, з першої спроби. Стадіон у футболках цих хрестоносців плакав від щастя. Тріумфальний Тбілісі знову пережив божевільну ніч і важкенний ранок. Салютів та вина нікому не бракувало… Діти вже замовляють футболки з прізвищами новітніх кумирів: Мамардашвілі та Мікаутадзе.
Оце і є футбол, яким він має бути. Це і є відданість своєму прапору і своєму народові. Це і є чесне ставлення до роботи. Думаєте іспанці, на яких вийшла Грузія, тепер спатимуть спокійно? Ну-ну…
А щодо нас, то як добре, що наша справжня, а не іграшкова збірна, наші мужні воїни роблять свою велику справу надійно і самовіддано. Що мають честь… Тому все – буде Україна!!!
Ануш Балян
