Вчора Бельгія святкувала День Незалежності.
Був салют, феєрверки і багато пива. Сьогодні болить голова. Мабуть від тих салютів і феєрверків…
Але я про головне!
Олександр Усик красиво набив морду російському осетинцю і став абсолютним чемпіоном світу з Боксу.
Розумієте?
Абсолютний чемпіон світу з Боксу! Не якийсь там с*аний футбол, а Бокс.
БОКС!
Уся Україна і США гудуть. Особливо Україна: чому поїхав у Росію, чому не вигукнув «Слава Україні», чому не крикнув «Смерть ворогам!»… та ще купа всякої маячні.
Наш гімн звучав у Москві?
Звучав! Прапор України був піднятий в столиці країни-загарбника? Був! Кубок від самого Мухаммеда Алі передано нашому, українському боксеру.
Да! Які іще можуть бути претензії до Олександра?
Хоча ні.
Єдине що різонуло вухо, що Олександр Усик за перемогу подякував батьку і тренерам, а не присвятив свою перемогу нашому Петру Олексійовичу Порошенку і його жінці.
Сашко, ну як так?!
Усі здобуті перемоги, це виключно завдяки нашому Петру Олексійовичу. Це ж усі знають!
І пішло…
І тиснуть на гашетку своїх гівнометів кому не лінь. Але ж АБСОЛЮТНИЙ ЧЕМПІОН СВІТУ!
Знаєте що?
Спочатку станьте Усиком. Не просто Усиком, а АБСОЛЮТНИМ чемпіоном світу!
Ростислав Демчук
