Ми їхали з директором видавництва «Πνοή» Какією Ксиді у щільному потоці автомобілів і мотоциклів. Мотициклів було так багато, що мені здавалося, ніби в Афінах відбувається всесвітній з’їзд байкерів. Коли навколо нас ущільнився потік транспорту, я зрозумів, що мотоцикл тут – єдиний оптимальний вид транспорту.
У порівнянні з Афінами львівські вулиці здаються летовищами, створеними для посадки української «Мрії», 
а київські – Диким полем для перегонів кінських табунів.
За короткий час їзди Афінами моя перекладачка Оксана Терещенко пом’яла свій автомобіль і перейшла на громадський транспорт.
Щоб вирішити проблему афінських вулиць, грецька влада ввела закон, за яким власники автомобілів, номери яких закінчуються парним числом, мають право залишати свої автомобілі на вулицях лише в дні з парними числами, а з непарними – в непарні.
На якийсь час це справило певний ефект, і на вулицях стало більше місця. Та коли Євросоюз почав давати Греції великі кредити, всі кинулися купувати другий автомобіль, і незабаром вулиці стали ще більш захаращені, а Грецію ледь не знищив дефолт.
Володимир Даниленко
