Суспільство

Біла лілія і білі черевики з ковзанами…

Сумно. Гірко. Скорботно. Мій старший брат… З тобою пов’язані світлі дитячі спогади та емоції. Біла лілія, яку ти приніс із озера… Там вже ніхто не купався і човна не було. Як ти її дістав..?

Ексклюзивний пензлик з білої вовни бабусиної… кози (від безкінечного малювання мій, фабричний, пензлик стерся, а на вулиці віхола, і ти знайшов вихід). Ти вже був на своїх хлібах і пішов купувати нове взуття собі, а повернувся з… ковзанами на білих черевичках… для мене.

Ти мав велике серце, любові якого вистачало на весь рід. І ми тебе любили.

Спочивай спокійно, мій рідний брате! Хай в іншому світі тобі буде краще, ніж у цьому. Всі там будемо, та не разом. «Не буде рук — обнімемось крильми» (цитата класика).

Хто знав мого брата Володимира, згадайте добрим словом.

Наталія Кумайгородська,
на світлині Литовець Володимир Іванович із внуками

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.