Суспільство

Білим хлібом у білий цукор…

Я відрізав великий шматок білого хліба, мочив його у відро з водою, а потім вмочав у мішок з цукром, який стояв в сінях, на підлозі… «Руки тобі поодбивать, — казала баба, коли була не в настрої. — Дивись, сахар на камінь змок. Чого ти не потрусиш?»

Баба геть не розуміла, що ця страва має готуватися тільки так — в мішок, куском хліба з розгону… Потрусить — не годилося, то вже було б не то…

Коли баба була в хорошому гуморі, то казала просто: в тебе буде дігабет…

А я бабі не казав нічого.
Не було потреби вступать в безплідну і, по суті, безпредметну дискусію…

З шматком хліба я вилазив на ворота і дивився, як увечері женуть коров з паші… Білий цукор з білим хлібом в ті часи ще не мали ані калорій, ані вреда…

Віталій Чепинога

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.