День пам’яті Чорнобиля. Сумний день. Але пригадується, що Чорнобильська катастрофа викликала цілий сплеск народного гумору. Була чимала серія анекдотів. Один з них мені розповів мій викладач в Літінституті. Анекдот чисто московський, чи принаймні міський, урбаністичний.
Дядько з України приїхав на базар з яблуками. Виклав їх на прилавок, ще й картонну табличку поставив «Яблоки чернобыльские». Продавець по сусідству крутить пальцем біля скроні: Ти що, здурів? Хто ж таке купить?
— Купують, ще як купують! — відповідає дядько з яблуками. — Хто для сусідів, хто для жінки, хто для тещі!..
Незадовго до вибуху на ЧАЕС радянські медії гучно лякали населення тим, що в США на полігоні в Неваді відбулось випробування ядерного заряду. Мовляв, кляті американці псують екологію і готуються до війни. Пам’ятаю заголовок статті чи у простій «Правде», чи у «комсомольськой» — «Сегодня в Неваде! А завтра?»
Після 26 квітня такі речі набували нового значення.
Ми з Небораком і Андруховичем на той час вже сформували свою маленьку тусовку, і обрали назву «Бу-Ба-Бу». Тусували, звісно ж, переважно у Львові. І вже десь у травні ми з Віктором, спускаючись ліфтом у його будинку, склали віршика:
Нам не стане на заваді
Вибух ядерний в Неваді,
Бо у нас Чорнобиль є –
Хоч маленьке, та своє!
А від Володі Цибулька влітку того ж 1986-го я почув іншого віршика:
Пес, що пробіг через овес
На Чорнобильській АЕС,
Навіки втратив інтерес
До юних поетес.
Авторства не знаю, може Цибулько пам’ятає. І як вінець цих жартів, за кілька років над лавами перших протестних мітингів пригадується транспарант із гаслом: “ХАЙ ЖИВЕ КПРС НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС”.
(… Скільки ж усякої цікавої й непотрібної фігні я пам’ятаю!..)
Олександр Ірванець
