Справді чорний гумор повсякдення… Нещодавно говорив із близькою подругою, фактично рідною людиною, бо наша дружба бере початок із безтурботного і щасливого студенства. Не пригададаю, як ми вийшли на тему негліже…
Але раптом моя подруженція каже: раніше спала наголяса в ночнушці, а зараз одягаю гарний «гарнітур», бо якщо раптом «прилетить», то хочу виглядати пристойно!
— А хіба вже не все одно, який вигляд матиме твій труп? — спитав я.
— Мені все одно, але ж треба думати про тих, хто діставатиме…
Посміялися, попрощалися, але після тієї розмови, завжди перед сном, одягаю гарні, чисті труси.
Костя Гнатенко
