Уже не вперше зауважую: українці переймаються проблемами Росії більше, ніж своїми внутрішніми справами. Так само й росіян «что там у хахлов» мучить більше, ніж власні нещастя…
У росіян не рахують убитих і не справляють за ними тризни так, як це роблять українці. Тут є перевага на користь українців…
Хтось, нагадавши про щойно загиблого на Донбасі вояка, зауважив, що ВРУ мала б щодня починати свої засідання з хвилини мовчання.
Можливо, хвилина мовчання не завжди доречна.
От що варто було б і треба робити, так це приспускати прапори на пошанування кожного загиблого…
До речі, так роблять у США, коли десь гине один вояк чи поліцай. Ну, а коли трапляються численні жертви, тоді до спущених прапорів додаються й хвилини мовчання.
Володимир Іваненко
