День Якова Алфейового, апостола.
Наш народ ще називав його Яковом Деревопильцем, бо в ці дні хапливо заготовляли дрова, хто досі не встиг.
Казали: після Якова тепла ніякого.
Ось і я з діброви санаторію «Карпат», куди ходжу плавати в басейн із кремнієвою водою, привіз цілий багажник грабового паліччя.
Картопля і м’ясо, спечені на грані від таких дров, мають зовсім інших смак. І сам дим смачніше пахне – дитинством.
І взагалі, на димах треба розумітися.
Жінки в давнину вибирали чоловіка за запахом диму. Якщо пахнув паленою вербою – пройдисвіт, очеретом – хворякуватий, якщо березою – лагідний, щирий, липою – умілець, осикою і вільхою – вітряний, зрадливий, буком – заможний, дубом – буде добрим сім’янином, зародить багато синів, вогким хмизом – із таким щастя не зліпиш…
А от що означає дим із грабового пагілля, не знаю. Ліс пусте не дасть.
Мирослав Дочинець
