Портніков — розумна людина. Ведуча на шоу «Великий Львів» поставила йому запитання: “Як впливатиме припинення надання консульських послуг чоловікам призовного віку на стосунки України з тими країнами, де чоловіки, що відмовилися виконувати свій обов’язок захищати власну країну, опинилися?»
І Портніков відповів, що ніяк. Сам цей захід він оцінив негативно, бо консули приходять навіть до військових злочинців, що опинилися на чужині. Все правильно: це дуже м’який захід. Можна не обмежувати в правах, а одразу позбавляти громадянства.
Не повернуться в Україну? Який жах! А кому такі хитрожопі громадяни потрібні? Німеччині? Хай їх і приймає у свої члени.
Портніков якось забув додати, що практика відвідання консулом громадян країни, яку він представляє в тій країні, де цей громадянин вчинив злочин, є практикою мирного часу. Українська реальність покаже прекрасній Німеччині, що не робить різниці між біженцями чоловічої і жіночої статі, тобто ставиться до людей як до гермафродитів, але різниця ця існує.
Це безум захищати жінок і дітей-біженців такою ж мірою, як і чоловіків-біженців у часі війни. Нинішній занепад Європи — наслідок передусім фемінізму. Не вистачає людей, бо жінки відмовилися їх народжувати, вони не можуть і вже й не хочуть материнства. Переконання, що жінки можуть виконувати чоловічі професії — це блеф, бо у війні найважливіша — піхота. Жінки навряд чи будуть добрими піхотинцями чи піхотишками (такий фемінітив?).
Рівність статей — блеф, бо нерівність лежить вже у фізіології статей. Цей недолік можна виправити не завдяки фемінітивам (і навіщо в такому разі у граматиці подвійний рід — викиньмо його). Цей недолік можна виправити нелюдськими методами, напр., вирощуванням людей у пробірках. Ось що називають кінцем світу, а не ядерний вибух.
Ми давно вже у кінці світу живемо, дехто на цьому класні гроші заробляє і не відчуває жодних докорів сумління. Ядерний вибух — лише наслідок схибленої свідомості. Починати слід від яйця. І питання українських біженців яскраво ілюструє подвійні стандарти Заходу.
Сирійських біженців, навіть жінок із дітьми ніхто на Заході не вітав, а вони, на відміну від наших, переживали реальний голод, не мали де жити. Але ніхто з українців про це навіть не замислюється, зате всі кричать: ми — такі ж, як Ізраїль. Захищайте нас так само. Рівність, точніше її реалізація завжди призводить до популізму. Рівність знищує прогрес, ідеальна рівність насправді існує лише в тоталітаризмі, де усі рівні перед беззаконням.
Роксана Харчук
