Втекти б від цього — та кудою?
Летить ордою золотою
Світ навперейми, як до бою,
І що йому, рід, віддаси?
Наш дух попсований попсою,
Та ще — культурою чужою,
Котра іржею (чи іржою…)
Ікони вкрила й образИ…
Від язика всяк сущий мліє,
Та ще й пишається — уміє!
Задачку на чотири дії
Не можуть вирішить уми…
Про МалорОсію Росія
Всім миром марить, впень дуріє,
А їй підспівують малії
Раби домашні – «ми не ми»…
Щоб не давитися ганьбою,
Щоб честю сяять молодою,
Не прогинаймось пред бідою,
Забудьмо про тваринний страх…
Ми — не вторинна масть ізгоїв,
Ставаймо врешті-решт собою,
Інакше винесуть нас з бою
На поролонових щитах…
Михайло Пасічник
