Колядки, щедрування, місяць роботи на колгоспному току, гра в духовому оркестрі на похороні — так ми заробляли собі на наше дитяче життя… На початку літа були абрикоси. Наш спільний з бабою бізнес. Я рвав, баба продавала «на трасі»…
Шість рублів за відро. Три мені, три — бабі.
Я бабі не довіряв, тому іноді підсилав до неї з «контрольною перевіркою» свого друга Юрка. Юрко навідувався до баби, й інтересувався, «по чьом обрикоса?»…
— По восім, – казала баба.
Увечері баба давала мені троячку.
— Ти ж по восім спродала! — ловив я бабу на махінаціях.
— То я прошу по восім, а оддаю по шість, — викручувалась баба…
Досі думаю, що ти мене, бабо, трохи дурила…
Віталій Чепинога
