Не хотіла писати про це, поки були в дорозі…
Але дорога до моря й назад була цього разу не так тяжкою, як довгою. Стільки водночас машин на трасі, в чергах на заправках я ще не бачила.
Дві великі аварії.
Одна дорогою на Одещину, інша — назад.
Традиційно ми везли для мами з відпочинку кавуна, диню…
Хтось теж віз додому комусь гостинці та не довіз… (на місці аварії — залишки заліза і кавуна…).
Кілька годинних заторів були спричиненні здебільшого порушенням правил дорожнього руху та неповагою один до одного самих водіїв — переганяють, «підрізають», недотримуються дистанції, створюють додаткові ряди, які потім все-одно звужуються в один, спиняючи всіх…
Чому так?!!!
Я не водій. Але це питання весь час зринало у думках, особливо тоді, коли в тих машинах, де водії чхати на всіх хотіли, виглядали з вікон дитячі обличчя…
Тетяна Череп-Пероганич
