Дехто каже, що автентичний одяг вдягати не можна — мовляв, енергетика, доля і усілякі життєві перепетії його господарів переходять на тебе.
Мабуть, власниця цієї «жидівочки» була дуже щасливою жінкою — у цій домотканій конопляній древній сорочці я почуваюся, як у ніжній льолі — затишно, захищено і дуже-дуже щасливо.
Дякую тобі, моя невідома посестро, за талант, мудрість та любов, які ти вклала в цю неймовірну річ.
Щастя, закодоване в узорах, вишитих кольором містичного індіґо, продовжує розсіюватися навколо вже сотню років — і буде розсіюватися ще сотні років. Бо такі сакральні речі — вічні. І українці вічні. І наше, українське щастя — у нас одне на всіх.
Зі святом, українці!
Галя Плачинда
