Суспільство

Мов у ніжній льолі

Дехто каже, що автентичний одяг вдягати не можна — мовляв, енергетика, доля і усілякі життєві перепетії його господарів переходять на тебе.

Мабуть, власниця цієї «жидівочки» була дуже щасливою жінкою — у цій домотканій конопляній древній сорочці я почуваюся, як у ніжній льолі — затишно, захищено і дуже-дуже щасливо.

Дякую тобі, моя невідома посестро, за талант, мудрість та любов, які ти вклала в цю неймовірну річ.

Щастя, закодоване в узорах, вишитих кольором містичного індіґо, продовжує розсіюватися навколо вже сотню років — і буде розсіюватися ще сотні років. Бо такі сакральні речі — вічні. І українці вічні. І наше, українське щастя — у нас одне на всіх.

Зі святом, українці!

Галя Плачинда

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.