Прохолодно і малолюдно – ось чим запам’ятався цьогорічний День Києва. Ми з приятелем від Подолу дійшли до кафе «Купідон». Замовили по сто грам коньяку, по нарізці лимона і сіли просто неба. Було зілко. До нас підсів знайомий журналіст, і ми обговорили останні новини від «Євробачення» до продажу Притулою «Української правди».
А потім вийшли на Хрещатик і були здивовані вуличною напівтемрявою. Світилися тільки святкові розтяжки…
Коли я добирався від Кракова до Києва, то порівняв напівтемний Центральний залізничний вокзал Києва із яскраво залитим автовокзалом у Кракові…
«Куди Кличко діває електроенергію?» – здивувався я.
«Туди, куди дівають усе в Україні», – гигикнув мій приятель.
Навколо нас у пошуках розваг снували поодинокі перехожі.
Володимир Даниленко
Ще одна цікава і актуальна(?) точка зору на діяльність мера столиці.
Але головне не ЦЕ! Хтось, мабуть, володіє Машиною Часу! Інакше як пояснити, що цьогорічний День Києва лише розпочався, а автор уже критично розписав події сьогоднішнього пізнього вечора?
І зразу пригадався давній жарт (його приписують Константину Станіславському):
«Найкращий експромт той, що заздалегідь добре підготовлений».
Виникає питання – навіщо?