Ось поглянь збоку, з далекої, високої і глибокої далечі, як воно все просто і мудро влаштоване, зближене і розмежоване східцями та щаблями в просторі і часі, безумовну відносність котрих ніби й на віки вічні довів розумник Ейнштейн.
В зоряному безмірі є лише одна зірка, що її називаємо Землею. А на Землі – одна Україна, а в ній – одне таке мале і миршаве містечко Бахмач, а в ньому – твоя оселя.
І ти один, іншого такого не було, нема і не буде ніде і ніколи. Тебе один вітець посіяв у лоно однієї жони. І ти повинен сповнити те, чого за тебе ніхто не зробить, — заповнити собою своє місце у зоряному безмірі.
І ні додати, ні відняти.
Що ви мені на це скажете, фізики, математики й астрономи?
Чи не мерзнете ви серцем на територіях теоретичних ніякостей? Їй-Богу ж, я б не витримав тих випробувань, що на вашу долю випали.
Володимир Кашка
«Картотека пана Альфи, №5428»
