На Майдані Незалежності у підземній кафушці переді мною стоїть хлопчина, і по ньому одразу видно, що він тут завсідник. Морда бронзова – певно, цілими днями на свіжому повітрі.
Зрештою, так воно і є – хлопець з тих сумнівних типів, що стовбичать на Майдані-Хрещатику та «зазивають» людей сфоткатися з якоюсь звірюшкою.
Я це зрозумів по тому, як йому всміхнулася продавчиня, і який між ними відбувся діалог:
— Як там на верху – холодно? – спитала.
— Мені нормально. Я ж парєнь гарячий, ти же знаєш, – відповідає той.
— А де Ігор, щось давно не видно?
— Він зараз на обіз’янах не працює. Вже днів десять. На голубів поставили.
— То це у вас як – повишеніє чи наказаніє?
— Та один х*й. Просто обіз’яни — дурні, а голуби – ну, їх нахрєн, я б з ними не працював. І ніхто не хоче. Ігарьоха по-п’яні касу потіряв, то його шеф і кинув на голубів. Каже: відробиш, тоді будуть обіз’яни…
Вадим Петрасюк
