Світ, у якому ми живемо, звісно, жахливий.
Суцільна окупація, дискримінація, геноциди, пестициди… Нелюдські економічні умови… Але чомусь ніхто з цього світу не спішить, навіть ті, хто вірує в загробне життя, реінкарнацію тощо.
Навпаки, чіпляємось за це жалюгідне життя зубами й кігтями, утримуємо колосальну армію медиків і фармацевтів, а один одному якщо й бажаємо чого, то передусім здоров’я та многая літа.
Лінуючись народити й виховати хоча б трьох дітей, тим самим прирікаємо свій народ на вигасання, а себе — на самотню старість.
Многая літа всім українцям!
Василь Триліс
