Ненависть до мови ворога, потрактування її як бур’яну – це трохи дитяча несерйозність. Ми малими теж ненавиділи німецьку мову, і це важливо зрозуміти: якщо дорослі нічого з собою не могли вдіяти, німецька мова била по душі як батогом, то діти переймали цю ненависть від старших, а ще більше – з популярних книжечок та фільмів.
Мені, наприклад, це дуже завадило вивчити свого часу німецьку. А між тим, німецька – це мова найпотужнішої в Європі культури!
Російській до такого рівня далеченько, але називати її бур’яном – це теж дурити себе й дітей своїх. Тут необхідне інше ставлення.
ВМІТИ РОЗРІЗНЯТИ, ВМІТИ ВИБИРАТИ – ось ознаки культури.
Дитина має право вільного вибору – жити в такій мові, чи в сякій мові, чи користуватись обома. Це ж прекрасно! До цього дитину треба заохочувати, а не «виховувати» її (ховати від брудного світу). Але якщо її напризволяще кинути на вулицю, в садочок, у школу, то вона легко може заплутатись серед невігластва, ненависті, безпорадності й, зрештою, байдужості.
Словом, батькам є над чим думати й працювати.
Але загальне зледащіння штовхає нас і тут шукати легких шляхів (добрих виховательок, мудрих учителів, престижної національно свідомої школи, неймовірних міністерств освіти та культури…). Ну то й маємо те, що маємо.
Я люблю свиней.
Вони розумні, і в цьому теж дуже схожі на нас, людей.
От як вони поводяться, коли в корито їм накришено бурячків і апельсинів? Побільшости, свиня все це молотить за милу душу й не заморочується. Але уявімо собі свиню ще розумнішу, здатну усвідомити, що її годують негармонійною сумішшю.
Яка буде її поведінка?
Радикально-фундаментальна свиня акуратно вигребе й викине з корита весь бурячок і смачно потрапезує апельсинами, ще й гордо погляне на одноплемінників: от бачите, а казали, що я не розбираюсь в апельсинах!
Але невдовзі з’ясується, що свиня трохи голодна, і вона почне шукати, куди ж поділись ті бурячки… а вони вже затоптані в її власне лайно.
А ви можете уявити собі свиню, яка здогадається не викидати бурячки, а лише відгорнути їх окремо від апельсинів, спокійно з’їсти їх, а затим поласувати десертом – апельсинами?
На жаль, це можна тільки уявити.
Бо якщо й люди на це не здатні, то чого чекати від розумних, але некультурних свиней?
Василь Триліс
