Ще він казав: «Хочеш помогти собі – поможи комусь.
Хочеш полюбити себе – полюби інших. Не гани когось, що той робить неправильно – поможи правильно.
Не смійся з когось, що той даремно хвилюється – краще заспокой. Не оцінюй те, що дали тобі; оцінюй те, що сам даєш. Завжди думай гарно про свою матір і свого батька – цим поможеш не стільки їм, скільки собі.
Люби своїх дітей за будь-яких обставин – у них твоя невмирущість. Не цурайся тих, хто поряд – їм потрібна твоя увага, як і тобі їхня. Не забував про тих, хто відійшов – їм потрібна твоя молитва, як і тобі.
Забудь, що тебе мають сприймати і приймати таким, яким ти є. Ти був, є і будеш таким, незалежно ні від кого. Якщо чекаєш чийогось схвалення чи боїшся осуду – значить, не довіряєш ні їм, ні собі.
Вір собі, вір у себе – це найбільше чародійство. Воно в тобі.
Якщо віриш у себе, то не маєш до себе жалю. Якщо не маєш жалості до себе, то й болю не маєш.
Якщо хочеш зцілитися, будь готовий прийняти триб життя, який не притягує й не плекає хвороби. Черпай радість цього дня, бо завтра буде дути інший вітер. Відкривай себе Богові в цілому, а світові – лише на три чверті».
Мирослав Дочинець
