У Варшаві української мови стільки ж, як російської в Берліні. Але поділюсь приємним враженням. Кілька тижнів тому я мав читання і невелику лекцію в українській церкві у Бамбергу. Потім треба було вибиратися автобусом. Мене супроводжували знайомі дівчата, і ми пройшли кілька кварталів до зупинки.
На зупинці стояла і теревенила компанія німецьких підлітків — типових, я їх надивився. Ми почали розбиратися з розкладом автобусів — і тут один із хлопців прислухався, підійшов до нас і абсолютно природною українською сказав нам: «Ось там ваша зупинка, через дорогу», й показав рукою.
Ми з дівчатами встигли зовсім трохи поговорити з ним. Навіть не знаю, звідки він конкретно в Україні. У Німеччині хлопець коло двох років.
В Німеччині не дивина, коли в компанії німців-однолітків стоїть турок, або чорношкірий хлопак. Але тепер там стоїть ще й український юнак. Говорить розмовною німецькою. Наш чоловік у Німеччині…
Олександр Ірванець
