Вже кілька років живемо в такому ритмі, що бодай один день без «червоних» заголовків капслоком сприймається як странний і мало не зайвий… Скукатіща!
… Якось я в Києві зустрів свого односельчанина. Той ішов тоді ще вулицею Червоноармійською. Рука в гіпсі, чуб підсмалений з одного боку…
Зайшли з ним в «Майамі-блюз» випить «чаю»…
— Що з рукою?
— Та поїхали з Петром мотоциклом на Требинщину, а там уклон під гору та перекинулись… Аж коляску одирвало…
— А чуб чого «горілий»?
— Сарай тушив.
— Потушив?
— Та де там? Пихнув, як сірник і згорів.
— А чого загорівся?
— Самогон варили, та зазівався трохи… Апарат взорвався… То мене зараз участковий по селу шукає, а я в Київ подався… Шукаю роботу. Може по ремонту щось…
— Знайшов роботу?
— Та ше ні.. Ну, я не дуже й шукав….
— Хм… Ясно. І як тобі в Києві?…
— Та, нормально… Але скучнувато трохи у вас тут…
Віталій Чепинога
