У Москві знищили Бібліотеку української літератури…
З приводу «окончатєльного рєшєнія украінского бібліотєчного вопроса» пуйловсько-собятінською «чудью».
Пам’ятаєте їхню народну пісню-візитку, оте задивоване-замиловане «Во полє берьозка стояла, Во поле кудрявая стояла», під яке навіть дітки водять «умільонниє» хороводи?
Пригадайте: там одразу після сього милосердного «Люлі, люлі, стояла…» починається щире «сєтованіє»: «Нєкому берьозку заламаті, Некому кудряву заламаті». І так душевненько, пританцьовуючи усім «обчєством»: «Люлі, люлі, заламаті…»
Нищителі.
Або по-їхньому – «ніщєброди».
«Якщо у приватнім житті — брехня, то в житті суспільнім — це злочин і цей злочин – помститися».
Астольф де Кюстін «Правда про Росію».
Валерій Ясиновський
