Суспільство

Пам’ятник…

Скоро по матері — рік.
Замовив пам’ятник, як положено. Такий самий як у батька… Перевірив усе — надписі, фотографії. Проконтролірував…

Мати моя — дільнича медсестра.
Ходила по всьому селу «з уколами». І всі її знали як «Андреєвна»…

Приїжджаю до села.
Стоїть пам’ятник. І на ньому написано: «Чепинога Катерина Андреєвна»…

Ви чо, кажу, пацани? Яка «андреєвна»?
— А як треба було?
— «Андріївна», блін!!!!

— А… Хто ж знав… Ну, хай вже так буде…
— Та хай…

Я сначала розстроївся, а потім думаю — та хай вже так. Це теж частина історії, ментальності, чувств. Часть села, короче…

Віталій Чепинога

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *