Дуже часто після смерті якогось покидька, ціла купа «свійських» папуг не втомлюються торочити всім відоме: «De mortuis aut bene aut nihil» (про мертвих або добре, або нічого)…
І нещодавні спровадини до пекла Михайла Задорнова знов і знов підігрівають цю дискусію.
Але чи справді має рацію «сива» латинська примовка?
Ті ж самі люди, «свійські папуги», без проблем жорстоко й негативно відгукуються про покидьків минулого — Сталіна, Гітлера чи якихось ще давніших яничарів.
Насправді різні покидьки та пройдисвіти (якщо ми їх такими вважаємо) не повинні залишатись в небутті навіть після смерті.
Ми повинні без будь-якого жалю і моралізаторства ставити клеймо ганьби на їхню пам’ять.
Нашим гаслом має бути: про мертвих, як і про живих — згідно їхніх вчинків і заслуг!
Андрій Попик
