Я звичайно поділяю гуманізм, щодо соціального піклування над всіма громадянами України без винятку. Особливо в прагненні розв’язати соціально-економічні проблеми за рахунок державного патерналізму. Про які гарантії надання матеріальних благ може йтися, якщо держава не створює їх, а лише перерозподіляє створене тими, хто працює?
Може перерозподіляти просто вигідніше, ніж заробляти?
Економічний розвиток досягається лише за умов постійної конкурентості в суспільстві, – коли працездатна людина сама дбає про себе і свою сім’ю.
Державний патерналізм веде до моральної деградації та культурної поразки суспільства. Тут одразу можна забути за логіку цивілізації – самореалізацію індивіда, захист своїх прав і свобод, спроможність до конкуренції та ін.
Ознаки громадянина:
– визнання морального порядку українського суспільства та узгодженість з ним своїх дій;
– зацікавленість в функціонуванні держави та громадянського суспільства у ним (громадянином) встановлених або підтверджених функціях;
– матеріальна і моральна незалежність від державного апарату;
– особиста відповідальність та обов’язковість;
– свобода волі, етичність і повага до норм та регуляцій суспільства;
– повага до закону та правосвідомість;
– спроможність до конкуренції без державної протекції;
– зацікавленість в освіті та саморозвитку;
– інтелектуальна ініціатива.
Сергій Чаплигін
