В лікарні одному пану зробили операцію. І одразу по тому до нього навідались дві дружини: одна (колишня) і ще одна (чинна). Обидві стримували себе довго, хвилин 10, а потім прикро посварилися.
Перша войовниче шипіла на адресу другої, що з нею ВІН був як «огурчік», а з «тобою потрапив до лікарні…».
При цьому «винуватець торжества» лише щось мугикав нерозбірливо, настільки хворобливо почувався.
Отож, я й міркую собі, що Схід – справа тонка і мудра, і правильна. Там – гарем. А де гарем – там порядок. І ні жодних тобі сварок чи з’ясування стосунків.
***
Наступного дня дві жінки одного пана знову зійшлися в лікарняній палаті в один час. І знову посварилися. Цього разу предметом полеміки стало концептуальне питання – хто з них більше «пйот».
Я знову був спантеличений: навіщо таке «важливе» питання порушувати в лікарняній палаті, а не десь за сервірованим столом?
Але ще більше мене дивував той-таки «винуватець торжества»: навіщо він розвівся з першою та взяв шлюб із другою? Вони ж, ці обидві – як дві краплі води! Лише зайві витрати на печатку в паспорт і нове весілля!
Зрештою закінчилося тим, що ці дві чарівні, експресивні пані учепилися, мов реп’яхи, до мене: котра з них краща? Я категорично запевнив, що абсолютно не розуміюсь на жінках і їхніх принадах…
Олександр Кумайгородський
