Суспільство

Ряба труба і жовті сосни Прип’яті

26 квітня 1986 року.
Місто Біла Церква. Військова частина.
Прибігає «посильний» серед ночі: «Таваріщ лєйтєнант, сбор по трєвогє!»

Так для мене починався Чорнобиль…

Потім два місяці у наметовому містечку під Ораним.
Виїзди на станцію…

Але з усього того, болючого, один єдиний вірш…
Ось цей!

***
Ряба труба перед очима.
На сотні верств — ряба труба!
А Прип’ять знизує плечима —
Людської глупоти раба.

Мов пилосос труба магнітить!
І тягне, тягне сотні душ.
Ти спробуй, кляту, не помітить —
Голів струсне, мов з дички груш.

Дивись, дивись на жовті сосни,
На жовті очі мертвих сіл…
Труба усіх «пропилососить»
І жили витягне із тіл.

… «Пелюстка» біла на обличчі —
Мій щит єдиний на весь світ.
Стоїть труба, мов знак окличний,
Мов ніж заглиблений стоїть!

Микола Гриценко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.