Суспільство

Шрам, що лишився від «Зятя»

Я не погоджуюсь з виразом «війна забирає тільки найкращих», так як вона забрала купу негідників, що прийшли на нашу землю. Проте вона спромоглася забрати найкращого з нас. Тощук («Зять») Василь — син, брат, чоловік, батько, побратим… Він загинув як справжній воїн, патріот своєї країни, справжній чоловік, що став на захист рідної землі, кожного українця.

Я знав мало таких як він. І не знав жодного надійнішого за нього! Якщо поруч «Зять» — то все добре. Коли «Зять» міняє мене на зміні, то я точно можу поспати.

Перший в бою, перший на виїзд, перший і найкращий з нас!

«Ну, як не ми, то пішлють туди когось іншого!!! Один хрін хтось має там бути! Гай, пішли, Док!» — все крутяться в голові слова «Зятя»…

Ця втрата залишить на наших душах шрам, що ніколи не затягнеться. Пробач, брате, що не вберегли. Спочивай з миром.

Paul Isachenko

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.