Я донедавна запевнявв, що Зеленському не можна йти на дебати — адже доведеться озвучити свою позицію. Сьогодні ми не знаємо, він правий чи лівий, проєвропейський чи проросійський, не знаємо відповіді на десятки ключових запитань, які можуть відвернути від нього частину його строкатого електорату.
Я помилявся.
Зараз Зеленський може йти на дебати і говорити, що завгодно!
Що збільшить пенсії та зменшить податки. Що вступить в Євросоюз та Тайожний союз одночасно. Що всіх посадить за три дні, але без порушення КПК. Що продасть українські чорноземи інопланетянам. Що буде штрафувати всіх, хто не сміється. Що дасть кожному чоловікові по дві жінки, а кожній жінці — по два чоловіка.
Тепер він може говорити все, бо вже є критична маса, яким все одно, бо вони зробили свій вибір.
Це наслідок тривалого стягнення кампанії вниз по спіралі мислення: від рівня ідентичностей — замість руху вгору до рівня стратегій — натомість вниз на рівень аналізів, пацанських стрілок та міряння яйцями (для обізнаних з інтегральною динамікою: із синього замість помаранчевого до червоного).
Поки ми думали, як зробити так, щоб розум не програв емоціям, — емоції програли методичкам технологів.
Валерій Пекар
