Наші синочки – Дімка Ромашка, Назарчик, звісно, повиростали швидко. Як у нас казали: «І не вмитів, як ся то стало! Тай такево!»
А зараз няньчимо, хвалимо, сваримо, повчаємо… нашу внученьку… І хоч п’ятирічна малявка і вреднюча, зате воно тобі дорогуще, як неоцінений скарб!
От цими днями і каже мені:
«Дідусь, а давай вже хоч завтра у нас буде День Слухняності!»…
О!, я аж рота відкрив від радості, але сказати нічого не встиг, бо через коротку паузу, вона тут же додала:
«Хоча я сумніваюсь, що у нас вийде аж ТАКЕ СВЯТО!»
Сергій Файфура
