Зателефонував читач із Сум:
«Прочитав книжку «Місячна роса». Афоризми сподобалися, хоча там забагато Бога».
«Бога забагато не буває», – сказав я.
«Але ж я атеїст».
«Співчуваю», – сказав я.
«Не треба співчувати, – огризнувся він. – Мене така позиція влаштовує. І людям зі мною цікаво».
«Пане, невже ви гадаєте, що атеїсти цікаві комусь, окрім Бога?!»
«Але ж я в Нього не вірю…»
«Це нічого. Головне, що Він у вас вірить».
Так народжуються афоризми.
Мирослав Дочинець
