Суспільство

Те, що мене лікує

Час не лікує. Лікують алкоголь та випадкові зустрічі. І то тимчасово і поверхово. Лікують кепки, під ними не видно волосся, яке стало дибки. Лікує ранкова прогулянка Чернівцями на самоті з порожньою від думок та переживань головою. До першої непотрібної зустрічі.

Лікує випадкова розмова із продавцем чогось несмачного. Лікують недоліки. Якщо їх тримати у секреті. І якщо твоя головна принада — скромність, то про твої недоліки ніхто не дізнається.

Лікує прутська вода в районі кемпінгу, якого вже давно там немає. Лікують сонцезахисні окуляри, бо вони захищають твої очі, і в них не можуть заглядати лихі чи хворі люди.

Лікують колишні начальники. Бо прізвища та автографи колишніх директорів зазвичай залишаються лише на схемах евакуації.

Рятує Батьківщина. Вона відрізняється від держави, бо у Батьківщини немає герба і прапора. Лише гімн. У твоїй душі.

Володимир Килинич

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *