Тебе не вчили, що, коли земля втікає з-під ніг, ти повинен ставати твердинею. Тебе не вчили, що, коли насуває ураган, ти повинен ставати скелею.
Тебе не вчили, що, коли надходить повінь, ти повинен ставати островом. Тебе не вчили, що якщо поле задичавіло, його потрібно виорати й засіяти. Тебе не вчили, що коли приходить засуха, ти повинен ставати джерелом.
Тебе не вчили, що, коли вичахає ватра, ти провинен ставати іскрою. Тебе не вчили, що коли западає морок, ти повинен ставати свічкою. Тебе не вчили, що, коли приходить ворог, ти повинен ставати стіною. Тебе не вчили, що у вітер легше злетіти.
Тебе не вчили, що на кожен замок є ключ.
Тебе не вчили, що в майбутнє не вірять лише мертві. Тебе не вчили, що тільки щасливий може ощасливлювати. Тебе не вчили, що змінюючи себе, ти змінюєш світ.
Тебе не вчили, що руїни – добрий матеріал для побудови нового. Тебе не вчили, що алмази дозрівають довго, а діаманти довго шліфуються. Тебе не вчили, що світло світу – в твоїй душі. Тебе не вчили, що якщо ти йдеш чомусь назустріч – воно йде назустріч тобі.
Тебе не вчили, що все потрібне приходить учасно.
Тебе не вчили, що в житті є лише два шляхи – до раю і до пекла. Тебе не вчили, що результат починається з наміру. Тебе не вчили, що майстром стає той, хто створює свій інструмент.
Тебе не вчили, що мрія злітає до небес і починає сяяти зіркою. Тебе не вчили, що ризик і терпіння врешті-решт стають легендою. Тебе не вчили, що сльози радості найкраще промивають очі. Тебе не вчили, що якщо хочеш зцілитися, не слід боятися хвороб.
Тебе не вчили, що, якщо ти боїшся смерті, то не живеш. Тебе не вчили, що Творець благословляє тих, хто творить. Тебе не вчили, що ти не впав на цю землю з неба, ти любовно посіяний у неї.
Тебе не вчили, що ти не перший, не кращий – ти неповторний. Тебе не вчили, що ти в цьому світі не один, ти – Єдин.
Тебе цього не вчили.
Цього ти навчився сам…
Мирослав Дочинець