Розмита національна ідентичність і відсутність державотворчого мислення – це дуже небезпечно! На жаль, ці риси притаманні мільйонам громадян України. От тому то і Зєлєнскій…
Неодноразово чув від різних знайомих щось на кшталт: «Мнє всьо равно, какая здєсь будєт страна, Україна ілі Россія, главноє, чтоб моя сємья жила в достаткє».
Але за домінування такого світогляду не буде ні достатку, ні держави. Нації без державного мислення стають обслугою для інших, сильніших… Тому на загал завжди так: спочатку міцна держава, а вже потім високий рівень життя. По-іншому не буває.
Наприклад, у моєму місті є жменька патріотів, відносно небагато «ватників» і величезна аморфна маса.., люди, яких цікавлять виключно власні справи. Державу представники цієї маси сприймають як фантастичне явище, що має виконувати їхні забаганки. Якщо не виконує, то і грець із нею. Розбудовувати цю державу вони відмовляються.
Українську мову абсолютна більшість із них відкидають як «нєнужную для жизні». Російське вони загалом сприймають як щось якісніше за українське…
Так не може тривати вічно.
Якщо українська держава не долатиме ці проблеми, їй просто доведеться згортати проект, започаткований у серпні 1991 року!
Маю з цього приводу важливу цитату, почуту в телевізорі:
«Я вам розповім прекрасну історію, яка зі мною нещодавно трапилась в Одеському університеті. Я там говорив про ідентичність. Зі студентами… І сказав їм: друзі, от коли радянська армія під час радянсько-фінської війни окупувала Виборг, ви знаєте скільки залишилося населення в місті Виборг після того, як туди увійшов російський окупант? Нуль! Ніхто не лишився. Вони всі встали, взяли валізи, що у них там у кожного було, і пішли, щоб не залишатися з росіянами. Хоча, вони за двадцять років до того жили у складі Російської імперії, але вже бачили, що таке незалежна держава і не хотіли бути в одній державі з росіянами.
І я кажу: «А скільки вас поїде з Одеси, якщо сюди прийдуть російські окупанти?»
П’ятеро чи шестеро на всю аудиторію встали. Всі решта — сиділи. А деякі навіть пішли геть – сказали, що я божевільний, якщо так говорю про Росію. Загалом там було троє переконаних «ватників» і шість переконаних патріотів, а всі решта – аморфна маса. І ця аморфна маса ходить на вибори… Отак воно все і відбувається…».
Сергій Бригар
