У мене тривога стоїть на телефоні. І вона починає завивати першою. Але праворуч від мого будинку метрів за 300-400 стоїть стовп із гучномовцем. Він завиває другим. Дуже гучно. Раніше такого не було. Ліворуч від мого будинку, припускаю, метрів за 700 розташований ще один гучномовець. Він вступає третім. Теж дуже голосно чути.
Десь із перших же днів широкомасштабної війни, за пару кілометрів ліворуч був встановлений ще один гучномоцець. Його чути гірше. Але теж долинає звук. Він галасує останнім.
Отож, щоразу, коли тривога, я слухаю цілу тривожну симфонію.
До речі, мені здається, що непогана назва була б для якогось твору, присвяченого війні – «Тривожна симфонія».
Юрій Луканов
