Ледь стримую жижки, коли оце вичитую докори і докуки враз і кріпко розчарованих нинішнім верховодою: чого той, мовляв, не верз такого, що каже нині, до виборів. Та ми б тоді, мовляв, за таке… та ні в жисть!
Чистодуші та невинні наші, а ви тоді ХОТІЛИ ЦЕ ЧУТИ? Вам же ж тоді дружно позакладало ще й позапирало дихалку од стрічного веселого кіновітру перемін-переман.
«Переманочка, чорная Галочка,
Ой рано-рано чорная Галочка
Переманила сизого сокола…»
Вас «каталі да укативалі», а ви розтікалися млостію, гоцаючи на рамі лісапета, якого хвацько крутив по колу серіальної арени білий клоун Голобородько.
А тепер цирк гасить огні.
А за цирком — веселий цвинтар.
… Регоче презирливо старий Мефістофель:
«От того в’януть всі невинні уші,
До чого прагнуть всі невинні душі».
Валерій Ясиновський
