Суспільство

Великий Піст і причащання дарами за царськими вратами

Великий Піст і люте обгавкування одне одного побратаними Майданом «коаліціонерами»… Напркінці грудня 2013-го я, грішний, не стримався — розташував на «Український правді» таке:

«Все! Дістали! Спершу принизили студентство, словесно обісравши їхні протести «дискотекою», його учасників – «сопляками», потім спорудили своє «лобне місце» і перетворили його на подіум, куди щодня вилазили гурти випадкових шкіряків – вічних приватажкових прилипал, перестаркуватих партійних метрасексуалів і давно списаних політичних пономарів (хазанів, канторів). І нарешті увесь сей почотний президіум гуртяком самопроголосив себе керівництвом громадською організацією «МАЙДАН». Зі своїми значками, лампасами, лівреями, головами, співголовами та безголовими. Вочевидь, із канцелярією, гербовими паперами, вказівками, наказами. Вітаю всіх з новим партійним гіпермаркетом «Майдан»! Тепер деякі його толерастичні завприлавками вже розпатякують про недоцільність наметового містечка. Розширюють сцену – вождям мало місця. Сценічні ви наші лідери, дядьки з кокардами на лобі, та схаменіться!»

Тоді хтось рішуче прокоментував: мовляв, у час Революції за такий нігілізм Ясиновського варто б розстріляти.
Бог милував.

А що було далі — знаємо, бодай ніколи більше не знати…
Чомусь упевнений, що тепер той рішучий мій судія перечитав би цей пост спокійніше і — беру на себе ще один гріх гордині — осмисленіше.

Наш український Великий Піст перманентний.
Для низів — це чи не єдиний знак стабільності: від влади до влади, від курсу до курсу. Для верхів — тимчасова страдницька епітімія терплячого вистоювання у «бабинці», поки ті, хто вибрався у «вірні», десь за царськими вратами похапливо причащаються дарами.

Але настане час й осоружна сценічна ватага поміняється ролями: голодні верблюди з бабинця пройдуть через вушко голки за фальшиву позолоту до вівтаря влади, наречуться її вовками і наситяться традиційною десятиною від оброслих державницьким салом попередників. І незмінним здоюванням посполитих «на потреби каписька» та жертовними закланнями неподільчивих.

Валерій Ясиновський

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *