«Роби, що повинен і будь що буде», — рецепт виживання за будь-яких пандемій. Я була у Гонконгу під час спалаху атипової пневмонії. Люди жили, як жили. Ходили в простих масках, не панікували. Не зупиняли життя.
Але й не удавали, що «нам не страшен серый волк». Чистота й обережність ще нікому не зашкодили. Держава спрацювала чітко. А мешканці все чітко виконували.
От, правда, ціни на маски у 30 разів там не піднімали… І стерілліум не зникав з полиць!
Щодо причастя, то я не знаю, як воно комусь може зашкодити. Чесно. Бо коли під час літургії кажуть «Христос посеред нас», то це не просто слова священика. Незалежно від того, вірить хтось чи ні, а Христос — посеред нас. І чашу священик після причастя приймає — після всіх. А причащаються навіть з туберкульозом, рештою хвороб. І ніхто не захворів.
Чи цілувати ікону і хрест? Не обов’язково.
Була б віра.
Ольга Скотнікова
Світлина Віктора КОШМАЛА
