Суспільство

Вставні мовні щелепи

Село. Малолюдно. Їдемо з чоловіком в авто. Під магазином «Фора» стоять двійко підлітків. На вигляд восьмикласник з п’ятикласником. Стоять із ящичками різнобарвних квітів. Продають на розсаду. Запримітила кольоровий острівець здалеку. Прикипіла поглядом до дітей. Не можу проїхати повз таких продавців.

Зупиняємося з чоловіком. Переходжу через дорогу. Прямую до підлітків.

— Добрий день! Скільки коштують ваші квіти?
— Вот еті па дєсять. Єті па сто, — відповідає старший.
— А з тобою треба готівкою розраховуватися чи можна на картку скинути?
— Лучшє канєшна налічкай, но єслі сумма будєт бальшая – тагда і на картачку можна.

— Так, сума буде велика. А ви переселенці? Бачу, російською розмовляєте. Тут переважно всі українською говорять.
— Да, ми пєрєсєлєнци. У нас тєпліца в сасєднєм сєлє. Ми виращіваєм цвєти. Картачку мами прадіктую.
— Я беру оці, оці, оці, оці, оці … — схилилася над квітами. – І в мене до тебе прохання, розмовляй, будь ласка, зі мною українською.
— Ета будєт сложна.
— Чому? – дивуюся. — Ти ж тепер тут живеш, а тут люди розмовляють українською. У школу ходиш? Школа українська. Вчишся українською. Перейди, будь ласка, на українську. Зможеш?

І… дитина не змогла.
Він пробував назвати мені суму, пробував диктувати картку, пробував … У нього не вийшло. Підліток, який вчиться в українській школі, не зміг зі мною перейти на українську! Але ж я попросила про елементарне!

Я купила в нього квіти. Телефон взяла, щоб ще купувати… І я досі в шоці.

ЩО ЦЕ?!
Що це в нас за освіта така? Чому російськомовна дитина в класі з українцями не навчилася української мови? А люди навколо? Чому ніхто не замислюється, що це майбутня ходяча проблема? Чому не допомагають йому? М’яко. Підказками.

Ці діти-українці перебувають в україномовному середовищі, але це середовище ніяк на них не вплинуло. Українське середовище слабке. А язичне – сильне. Жити в українському селі, чути звідусюди мову, ходити в українську школу, вчитися мовою – і не вміти розмовляти нею. Що це? Невже язичність «вставляє щелепи» вже з дитинства? Він же українська дитина!

Цей хлопчик-українець – абсолютний іноземець в Україні. Поруч такий самий менший братик, іноземець. А скільки ще таких?

Лариса Ніцой

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.