Яка розумниця моя Невістка, що лишила нам фото-пам’ять на все життя!!! До найменших дрібниць пам’ятаю той день, ніби він був учора… Іноді згадую про те, яким були наші внуки тоді, коли ще не пішов із життя їхній Дідусь Нізамі…
На цій світлині так багато деталей…
Старший Нізамі не спускав з рук Нізамі малого по суті ні на хвилину, відколи той народився. Ми мусили ставати в чергу, аби і собі його взяти на руки…
Тепер дуже тішуся своїм внуком.
Він чим далі стає все більше схожим на свого діда – такий же люблячий і турботливий. Дуже уважний до сестри і матері. Що ж до мене, то я з ним маю особливі взаємини.
Виросла і наша маленька принцеса!
Стала татовою донькою. Ми їх всіх міцно любимо! Це наша пам’ять на все життя. І те, що є, і те, що буде потім, і те колишнє життя, де був наш дорогий Нізамі-старший…
Тетяна Мустафаєва
