Я цьогоріч строго тримався Великоднього посту! І в ділах, і в помислах, і в наїдках. «Голодний» понеділок, узвар, квашена капуста, нічого скоромного, Боже збав. Все, як положено. Я навіть риби не їв, ані на Благовіщення, ані на Лазареву суботу. Хоч це й дозволено отцями Церкви.
А потім…
У Страстну п’ятницю, тобто позавчора… Якось так сам собі сів, та й… наївся якоїсь турецької ковбаси, та й хліба з маслом. І сиром. Випив пляшку вина. Потім ще канхветою закусив…
Ну, такий я є! Що ти зробиш?! Нічого ти не зробиш!
І знаєте, що я думаю з цього приводу? Триматися строгого посту аж до самого Великодня кожен дурень зможе. Це — діло не хитре… А от так взять і все стратить та перес*ать за два дні до Паски!… На це мало хто зважиться…
Для цього потрібна широка душа… Широка, розхристана й дурна…
Віталій Чепинога
