Слава!
Нарешті дотупцяли поштівки зі справді сонячного Киргизстану. Саме дотупцяли, бо…
Царський фельд’єгер у середині ХІХ століття допровадив Шевченка з Петербурга до Оренбурга за вісім із половиною діб. А у столітті ХХІ-му звичайнісінькі поштові листівки добиралися з Киргизстану в Україну… понад два місяці – від 23 травня до 27 липня.
Купив їх на бішкекському поштамті сам, але не мав часу підписати. Тож, уже прощаючись, попрохав, аби їх відправила Айгуль, наша янголиця-охоронниця на час перебування в киргизькій столиці.
Сказати, що країна пречудова – нічого не сказати.
Мій товариш Гєнадзь Нага мріє відвідати Ісландію з її незрівнянною природою і, відповідно, краєвидами. Я ж його так само переконую, що киргизька природа і краєвиди – не менш вражаючі.
Щоправда, у Бішкеку не знайшов листівок із Бішкеком. Зате є Ош. Отже, нам туди дорога… Гєнадзь, лаштуйся!
Микола Васьків, «ГРІНЧЕНКО-інформ»
