Близько 150 поїздок в район бойових дій, тони різноманітної волонтерської допомоги доставив на Схід України з 2015 року 39-річний Олексій Святенко. Розпочинав займатися волонтерською діяльністю на власному підприємстві разом з колективом. Згодом до нього приєдналася дружина та друзі. Він є приватним підприємцем і займається логістичними перевезеннями.
Багатьма фронтовими дорогами Донбасу проїхав. Це Авдіївка і Мар’їнка, Красногорівка і Широкине, Водяне і Зайцеве та багато інших небезпечних стежок. Його автомобіль був завжди переповнений волонтеркою.
— Купував необхідні речі, яких на той час не вистачало у війську, зокрема це 2 потужних автомобіля Фольфсваген Т-4, прицепи до «УАЗиків», куди ставили гранатомети, «розгрузки», бронежилети, генератори, бензопили, гуму для автомобілів, будівельні матеріали тощо. Я не збираю кошти, це повинно пройти через людей свідомо. Дуже радий, що зараз є в мене однодумці, які допомагають мені формувати волонтерку. Наразі збираємо і відвозимо хлопцям – маскувальні сітки, мішки для блокпостів та укриттів, буржуйки та різноманітні домашні харчі. Нещодавно навіть реабілітаційне ліжко доставив, – розповів Олексій Святенко.
Наразі волонтерство досить тяжке, адже багато чого він купує за власний кошт. Проте хоча він і підприємець, але власна справа не дає таких прибутків, аби самостійно все купувати. З багатьма керівниками підприємств та установ Олексій налагодив добрі стосунки і вони певним чином надають і свою допомогу.
— Мішки з-під цукру для укріплень та блокпостів дуже міцні і я їх беру безкоштовно у керівника черкаського підприємства «Бон Буассон» Віталія Крупки. Мінімальна вартість одного – 8 гривень, а я за останні 2 роки з його підприємства направив їх на передову близько 50 тисяч. На фронті це дає певну захищеність від куль та осколків. Віталій також допомагає водою та енергетичними напоями для бійців. Водночас директор черкаського заводу «Темп» Олександр Згіблов офірує сучасні двокамерні буржуйки, що виготовляються його супер-майстрами з газових балонів. Я доставляю йому порожні балони, що купую у населення по 300-400 гривень або отримую безоплатно від небайдужих містян, а він мені вже дає готові буржуйки. Їх я відвіз та передав за час війни на фронт близько 500, — розповідає Олексій.
Поряд з воїнами, що виконують бойові завдання на передньому краї, Олексій Святенко допомагає і військовим шпиталям, де перебувають хворі і поранені бійці, а також місцевому населенню на Сході України.
Під час вояжів на Донбас волонтер зі своїми друзями не раз потрапляв під шквальний вогонь ворога.
— Коли ми розвантажувалися на шахті Бутівка, розпочався обстріл і ворожий снайпер поцілив у переднє скло нашого авто… Дякувати Богові, в кабіні на той час нікого не було. Схожа 
ситуація була і на Авдіївській промзоні, коли ми потрапило під обстріли, а сховатись не було куди…
Поряд з волонтерською допомогою він разом з дружиною, яка є майстром спорту міжнародного класу з підйому штанги та призером змагань з паверліфтингу, допомагає в рідному місті підтримувати цей вид спорту серед дітей. Подружжя займається військово-патріотичним вихованням молоді. Заснували військово-патріотичний музей АТО/ООС у Черкасах, де постійно провадять дітям екскурсії та розповідають про війну на Донбасі.
Найближчим часом Олексій їде в одну з механізованих бригад. Для них підготовлено найнеобхідніше — бензопила, сучасний бінокль та багато інших корисних речей. Наразі багато волонтерки для більшої зручності він відправляє «Новою поштою».
— Для мене особисто волонтерство – це яскрава свічка, яку я запалив. Я зрозумів, що це – моє. Навіть 1500 кілометрів небезпечного шляху – це не відстань, коли маєш певну мету. По дві доби не сплю, коли їду на передову і це не лякає, – каже волонтер.
Разом з дружиною Олексій Святенко виховує двійко діток — хлопчика та дівчинку, яким нещодавно виповнилося лише 8 місяців. Своїм волонтерством він прагне об’єднати українців в єдиній боротьбі з московськими окупантами. З такими як він ми переможемо.
Ігор Березинський,
спеціальний кореспондент
Інформагентства МО України АрміяInform
