Зараз є багато бідкань щодо того, як нам відбудувати країну після війни? У нас 8 мільйонів біженців, як їх повернути? Хто буде споруджувати нову Каховську дамбу? Академік НАН Елла Лібанова слушно говорить, що нам зовсім не обов’язково відбудовувати все те, що ми втратили через руйнування, завдані загарбниками. Бо так воно в сучасному світі не працює.
Не конче треба відновляти дамбу і не треба повертати біженців. В сенсі, треба, але не так, щоб «негайно повернулися всі назад, бо ми вас проклянемо». В Хорватію після балканської війни повернулося з еміграції менше третини, і нічого фатального для країни не сталося.
Україна за два роки незворотно змінилася і її довгострокові перспективи мають враховувати ці зміни. Ми мусимо жити в нових реаліях, і це, в тій самій довгостроковій перспективі – добре, а не погано. Бо є великі шанси побудувати нову модерну економіку, замість того, аби реставрувати радянські руїни.
Але для цього треба мати великий і мудрий, стратегічний план нової України. Поки що цього плану немає, а є натомість абстрактне бажання отримати багато грошей від Заходу, та спритно їх розікрасти.
Так воно не буде. Ми маємо «зайти» в абсолютно нову хату. В Україні сьогодні депресивна і репресивна економіка, яка камуфлюється в одежі «воєнної нужди». В Україні сьогодні діє така непристойна почвара, як «економічні санкції» проти власних громадян та юридичних осіб, що зводить нанівець будь-яку підприємницьку ініціативу.
Як працюють ці санкції? Влада абсолютно волюнтаристськи і на власний розсуд, без суду і слідства, визначає, хто з бізнесу їй персонально не подобається. І блокує рахунки, передає активи на зберігання АРМА. Тобто, руйнує бізнес дощенту. А далі можете іти в наші «чесні» суди і судитися там до нестями.
Це – система приборкання непокірних. «Хто не з нами – тому добра не буде». Такої системи, здається, немає ніде в світі. По суті, це фабрика з виробництва ідеальної корупції та залякування бізнесу. Сьогодні в Україні вже абсолютно незаконно призупинено діяльність десятків компаній, а ринки, на яких вони працювали, монополізовані конкурентами, близькими до влади. І доки ця система працюватиме, в країну не підуть жодні інвестиції, не збудується жодна модерна економіка.
Коли ми кажемо, що є загроза виграти війну і програти мир, то йдеться саме це. Український бізнес, який на своїх плечах виніс величезну частину війни, має законне право отримати режим найбільшого сприяння. Бо це і сприяння всій державі, всьому громадянському суспільству, всій країні.
Віталій Чепинога
