Все Ти бачиш, чуєш і мацаєш нами.
Ми й потрібні Тобі як Твоє подовження, як діти і свідки, речники і сповнювачі Твоєї волі, сили і слави.
Нами Ти сильний – може, і мною.
Моє існування, майстрування й таємне письмо, що у хвилини відчаю і страху видаються марними і нікудишніми – це все ж таки моя Згода з Твоїм Вибором. Моя Новітня Угода з Тобою.
Скільки втіхи для Тебе вже перетекло через мої очі, вуха та пальці, опрозоривши мені душу від багна! Скільки ще перетече?
Залиш за мною право цій течії край, щойно відчую, як мул Пітьми, Розпачу і Безвір’я зачне в мені покривати чистоводдя. Допоки почуваюся на силі, дивитимусь і дивуватимусь.
Аби ти мене наділив безсмертям, я б ніколи не знав радости з подиву, світла б не пізнав і запахів, утіхи з людей, що поряд. Життя в проминанні дане тобою мені в борг.
Коли вже незмога моя буде платити відсотки, поверну Тобі, щоб вибрав сильнішого. Це Угода з нашого спільного, Боже, вибору. Вище побачити я не годен.
Володимир Кашка
«Картотека пана Альфи, №4596»
