Ендрю Джеффорд із відомого винного часопису «Decanter» не без підстав стверджує, що гроші у комерційному виноробстві значно гірший «агент», ніж «діоксид сірки»…
Галузь аж надто уярмлена маркетингом.
В 99% випадків ми платимо за бренд, удаючи знавців та великих поціновувачів…
Втім, не раз доведено на найпрестижніших дегустаціях що «спеціалісти» розбираються у вині, як свиня в апельсинах. Відомі сомельє на «сліпих» тестах подекуди плутають червоне вино з білим, вже не кажучи про «міллезіум» різних років…
Я колись одному такому «знатоку» за вечерею в ресторані ї*онув у бокал столову ложку солі (доки він до туалету ходив) і добре розмішав…
Він повернувся, скуштував…
— Клас! – каже. — Відчуваються льогкі нотки мінерального лошадіного сідла і старий копчений жолудь…
Сам ти жолудь, думаю.
Копчений… Під сідлом…
Покладайтеся на власні смаки… А ще на етікетки… В бутилці з красівою, цікавою етікеткою, як правило, добре і цікаве вино… Це моє ноу-хау, не кажіть нікому…
Віталій Чепинога