Не знаю в кого як, а в нас із Дастіном сьогодні був напружений день – знімали новорічні привітання Дастіна Негоффмана українському народові. Дастін ніяк не хотів входити в образ, не слухався режисера, не хотів чіпляти на себе цей ковпак чи то блазня, чи то якогось Клауса чи Пер-Ноеля.
От усі пишуть про підсумки року, що проминув, а мені чомусь захотілося оприлюднити один веселий спогад із дитинства… До п’ятирічного віку я жив у Сокільці. Завдяки своїй прабабусі, я знав напам’ять багато віршів із Шевченкового «Кобзаря», але знав і чимало різних фольклорних штучок, не завжди пристойних…
В італійському Неаполі поліція накрила мафію…
Шо робили ці подонки? Видавали обичні помідори черрі за коктейльні помідори, і продавали їх у бари за тридорога…
А в минулому році судили мерзавців, які поливали виноград на Сіцилії…
А за вікном так тарабанить завзято дощ, що мотиви щедрика, більше навіюють думки про весну, ніж про Новий рік.
Пора сіяти базилік і помідори, і гострий перець, і солодкий, і обовязково чорнобривці.
